Я звик сприймати свідоме як задачі, які вирішуються з докладанням певних зусиль, а несвідоме — як те, що одразу зрозуміло, бери і роби, в дуже спрощеному вигляді. Але Канеман називає ці речі Системою 1 і Системою 2, які повʼязані між собою. Для мене було новиною, що Система 1, тобто підсвідомість, реагує на подразники першою і може передавати складні задачі у, так зване, свідоме, тобто до Системи 2, яка в свою чергу, вирішує більш складні задачі.

Основні ідеї, які мене зацікавили:

1. Ефект ореолу — це коли зовнішній вигляд доповідача впливає на упередження людей щодо якості його виступу, наприклад. Або, по іншому, людина додає певні характеристики до об’єкта з власного досвіду взаємодії із схожими об’єктами в минулому. Наприклад, ми можемо скласти образ бібліотекаря або фермера і ці образи будемо використовувати для оцінки усіх бібліотекарів та фермерів.
2. Евристика доступності — це коли люди намагаючись пригадати якісь статистичні дані, пригадують найперше, що їм приходить на думку. Зазвичай ця думка базується не на статистичних даних, а на упередженнях людини. Наприклад, описують якості людини та запитують піддослідних, це скоріше бібліотекар чи фермер, люди відповідають, що це бібліотекар, бо в людей є упередження щодо вигляду та поведінки бібліотекарів та фермерів. Фермер не вдається охайним та тихим. Натомість бібліотекар — охайна, спокійна і досвідчена людина. Але по статистиці — чоловіків фермерів більше ніж бібліотекарів.
3. Евристика суджень та ефекти тривалої практики — це коли людина приймаючи швидке рішення, таке рішення, яке можна назвати інтуїтивним, виявляється права. Але рівень правильності рішення базується не на випадковості або таланті від народження, а на тому наскільки людина обізнана в тому предметі щодо якого вона приймає рішення. Наприклад, лікар може «відчути» проблему під час операції та врятувати життя людині, при відсутності явних причин проблеми, але його минулий досвід допомагає йому зорієнтуватися в ситуації та побачити побічні ефекти підсвідомо. Або водій, по характерному звуку в автомобілі, може зрозуміти, що щось не так і зупинитися перевірити чи все добре. Тобто, талант, це не дар від народження, а досвід який ми отримуємо і можемо використовувати автоматично, несвідомо.
4. Проблема евристики суджень та тривалої практики — натомість, якщо у людини немає достатнього досвіду для прийняття рішення — вона скоріше буде вирішувати більш просту проблему (відповідати на більш просте питання) не помічаючи підміни. Тобто, в ситуації, коли досвіду не вистачає треба спочатку підтягнути базу, включити свідоме мислення. Це переключення на більше свідоме мислення потребує більше зусиль та енергії.
5. Складні види діяльності — це коли треба вмикати повільне мислення. Такі задачі потребують максимум нашої уваги, робити паралельно декілька подібних задач не вийде. Перемикання між такими задачами — найбільше когнітивне навантаження. Наприклад, ви не зможете помножити 15 на 24 та змінювати смугу керуючи автомобілем одночасно.
6. Фраза «Зверніть увагу!» цілком справедлива, бо увага це доволі обмежений ресурс, щоб усвідомити якусь дію або інформацію треба докласти певних зусиль. Наприклад, якщо водій випереджає фуру по зустрічній, пасажири, зазвичай, розуміють, що не варто його відволікати розмовами.
7. При виконанні складної задачі люди стають фактично сліпі не помічаючи навіть тих речей, які зазвичай би привернули їх увагу.
8. Система 1 постійно продукує пропозиції до Системи 2, якщо вона їх схвалює, то вони перетворюються на переконання, а імпульси на свідомі дії.